Слева
История группы
Уезды Беларуси (Генеалогия Беларуси)
- Участников
- 3 894
- Сообщений
- 24 251
- Тем
- 15
- Последний id
- 172574
- Обновлено
- 31 июля 2026, 10:30
Тема: Notifications / Старый чат · Страница 443 из 486 · 24251 сообщений
А кто?
Он католик
Вы писали-не паны,не шляхта. Тогда кто?
Он был католиком 100%
čorka Simeona
Гадоў 20-25 таму недзе паміж Крэва і Мілідаўшчынай чорныя далакопы з Мінска, а мо і з Расіі ці Польшчы - з дапамогай сучаснага геалагічнага абсталявання раскопвалі нейкія курганы. Казалі, што там толькі не валялася пасля іх.. Я чамусці думаў, што гэта нейкую сядзібу раскопвалі, а цяпер нешта засумніваўся.
Это вероятно не уголовное делопроизводство
*Устава
Посессор звучит гордо)
Даволі далёка Закружскі прыход, вось у чым праблема. І ў тым краі больш Рудняў, чым Будаў, мне здаецца.
Я не спрабаваў) Спрабаваў хлопец у Слуцкім Уездзе. Дык яго як быццам свае ж папракнулі, прычым у нейкай пагарджальнай форме. Асабліва карыстальнік з лічбамі ў ніке
А з чым яшчэ? Акрамя прэтэнзій
Удакладню ано адзін момант: Кухарскія з Лідчыны ад якога года жывуць там: да 1910-ых ці пасля?)
Па тых Кухарскіх, што шукаецца, то ў 1910-ыя гады сям’я (дакладна, браты) шла невядома адкуль і па якіх прычынах і асядала ў розных вёсках: адзін брат застаўся нібыта ў Грозава Капыльскага раёна, адзін - у Чучавічах, Лунінецкі раён. Колькі яшчэ было і дзе яны засталіся, невядома 🤷♂️ Таму 1910-ыя гады - гэта як часовая кропка міграцыі і арыентыр; і зараз спроба намацаць Кухарскіх вакол Грозава пасля 1910-ых) Дадатковыя звесткі, калі хто трапіць на іх: - браты былі па бацьку Максімавічы; - прыблізныя гады нараджэння братоў 1890-ыя, адпаведна Кухарскі Максім, іх бацька, прыблізна з 1860-ых гадоў
Дзякуй, што ўзгадалі, але пакуль стогадовы разрыў, таму без высноў па лідскім)
А Степан Георгиевич Кухарский из Лунинецкого района в бд Память народа не Ваш?
Можно же было пойти на службу?
А мой у Пецярбургу. А жонка з Валдая🤗
Ну в 1950 годах у меня тётушки так разьехались по бывшему Союзу просто жуть. И вологда и Архангельск. И Баку и Юрмала. И Алмата
Они продолжали оставаться крестьянами, а если к тому моменту выкупили землю, то крестьянами определенного сельского общества. Может Ваших всё устраивало, была земля. А с учетом сроков службы в армии, иногда они уже были мало трудоспособны и возвращались к семье.
Я вот об этом и пишу
Женская ветка плохо прослеживается. Те, которых я нашла, рождались или в дер.Пруды, либо в соседних деревнях
В общих чертах
сам не палёг, сядзеў у турме. потым з сям'ёй бяжаў. двух ягоных сыноў вайна 2 сусветная забрала. вось і атрымліваецца, што прабаба мая, яго дачка, накатала больш за 7000 кіламетраў на смене гарадоў і краін жыхарства. выпадак канешне адзіны. то ж ён сам і не з селян. а сяляне ў большасці былі і неграматныя, бедныя ці разаронныя, радавая хата ў спадчыну, гаспадарка, навошта ім куды ехаць, з вескі ў суседнюю вёску па шлюбе там ці ашчэ што...ні дакументаў, ні асветы. ні грошаў
Для начала бы выкупиться от крепостного права)
Ну когда родной дядька председатель колхоза то он всем племяникам поделал паспорта. То и поразезжались.
А, ну дык гэта выключэнне з правілаў. А так нават выехаць вучыцца нельга было без пашпарта, што ўжо казаць
Мой дзед на шахту ў Казахстан паехаў працаваць, там і палучыў пашпарт. Так разумеў завербаваўся, бо для вярбованых прасцей правілы былі А бабулі сёстры з Вузденшчыны ў Мінск перабраліся - дакладна ведаю, што куплялі прапіскі мінскія, каб пашпарт палучыць і стаць на чаргу на квартэру (У 50-ыя)
дарэчы, мой другі прадзед беларус быў ці то каўгасным галавой, ці то селсаветскім. неяк можна гэта дакладна праверыць? таксама праз архівы ці яшчэ як?
Мой отец в 16 лет с другом из деревни увидели объявление в газете, приглашение на учебу в строительном училище в Караганде. Надо было прислать автобиографию, фотографии и заявление. Послали. Получили вызов. А с вызовом и паспорта.
З вялікай верагоднасцю быў камуністам, таму па партархівах можна шукаць, там і аўтабіяграфія быць можа, і нешта яшчэ цікавае
Моих выслали в Казахстан в 1940 г. (прабабушку и бабушку с сестрой). Проживали в Михалино (Поставский район, Витебская область). В Казахстане впоследствии мы и родились (мама, её сестры, и наше поколение). Кстати, в сию минуту стою на границе РФ с Казахстаном.
Я нашла дела председателей колхозов по Минской области в областном архиве. И это дела партархива.
Ну вот мой дед в Караганде и работал. Карагандинский угольный бассейн
да, я вижу их в перечне фондов. к тому времени он был, по идее. уже в витебской области. но я сделаю запрос и НАРБ и мб и поищу где может быть такой архив по Витебской области
И мой учился, и работал с 1961 до начала 70-х. Потом вернулся домой.
Что такое НИАРБ? Если после 1917 года, вит обл. То гсархив вит области. Можете здесь спроситт кто бывает - там есть фамильная база, которая постоянно пополняется. Может есть ваши.
Мой в 50-ые работал, встретил там бабулю, тоже беларуску, из Узденщины, она с братом родным в Караганду завербовалась. Так вот дед женился, попал в обвал, получил травму и вернулся в Беларусь. В 1960-ом.
Если он был после войны председатель колхоза. То я в архивах смотрел дела по колхозам.
Азербайджанская і арабская пісьменнасць сходныя.
Кстати, да. Копии модно сюда, а оригиналы в школьный музей, если хранить не захочется. И..если ещё есть школа и музей. Иногда библиотеки собирают информацию при наличии заинтересованного человека.
В библиотеках и школьных музеях, все украдут. Не нужно такое советовать людям.